4e4e -- Новини - Інтерв‘ю з Янкою в черкаському виданнi "Zerkalo"

Новини

Інтерв‘ю з Янкою в черкаському виданнi "Zerkalo"

Lady's Day в Черкасах

Zerkalo: В назві «ЧеЧе» цікавить формулювання – Червоноград-Черкаси, чи Черкаси-Червоноград?

Яна Шпачинська (вокал): Це як Інь-Янь. В назві немає початку чи кінця. Воно переливається з одного боку в інше.

Zerkalo: Тобто для тебе немає якихось амбіцій що до цього, враховуючи те, що ти з Червонограду?

Яна: Ні, я не амбітна...

Свій початок гурт бере навесні 2007 року, коли досвідчені черкаські музиканти та бардеса з Червонограда зустрілися на київських кручах. Склад сформувався майже одразу, адже всі музиканти - давні друзі, що не раз грали в спільних проектах. Творчість ЧеЧе безліч разів прорізала простір клубів Києва, Чернігова, Черкас, Луцька та інших обласних і районних центрів.

Від свого народження до сьогодні команда активно виступає на великих концертних майданчиках «GOGOL Fest», «Славський Rock», «Трипільські зорі». В репертуарі ЧеЧе можна почути ейсід-джаз і софт-рок, фанк та лаунж.

Zerkalo: Чи є день народження у гурту «ЧеЧе» і як ви його відмічаєте?

Яна: Насправді ми не святкуємо це, як щось вагоме. Наше знайомство та формування відбувалося поступово. Пам’ятаю як записали пісню «Журба» разом з Дмитром Чуєвим. Потім деякий час не бачилися, всі займалися іншими речами. А згодом знову зібралися. Конкретної дати немає. Травень 2007, мабуть, буде найбільш коректним варіантом.

Zerkalo: Чи комфортно тобі працювати з чоловіками?

Яна: Так, цілком комфортно, нормально. Хлопці допомагають щось піднести-віднести. Вони конкретні, коли говорять – роблять це чесно, не маючи при цьому «задніх» думок.

Zerkalo: З ким товаришує група «ЧеЧе»?

Яна: З «Пропалою грамотою». Та, взагалі, з багатьма групами, але ми ці стосунки не афішуємо. Тобто, це не секрет: хто знає – той знає. З віолончелісткою гурту «Даха-Браха» в мене є проект Шпага. Але ми дуже рідко виступаємо.

Zerkalo: Як співпраця з іншими гуртами, участь в інших проектах впливає на творчість гурту «ЧеЧе»?

Яна: Це додатковий досвід. Зокрема, концертний досвід, який в будь-якому разі йде в плюс. Чим частіше я буваю на сцені – тим вільніше я на ній почуваюся. Так само і студійна робота. Це все використовується як певний аспект власного зростання на лоні музики.

Zerkalo: Чи є якісь побажання що до майбутніх концертів?

Яна: Хотілося б, щоб їх було більше. Звичайно, було б непогано виступити десь… в Австралії. Чи Бомбеї. Але, я казала – гурт ЧеЧе не амбітний.

Zerkalo: Кажуть, що «доб ре там, де нас немає». Де б ти зараз хотіла бути?

Яна: Там де ми є. Я навіть не маю інших думок що до цього. Просто я – частина українськ ого музи чного руху. Насправді, хочеться бути там, де ми є зараз.

Zerkalo: Які мотиви існування вашого гурту?

Яна: Я за всіх відповідати не буду, але… Так в нас є одна спільна мета – ми прагнемо знайти максимальну кількість свого слухача. Це люди, яким подобається українська інтелектуальна музика. Метою може бути навіть виховання цього слухача, а не тільки його пошук. Звичайно, це і концерти, і студійна робота. Радість від самої гри. ЧеЧе – це гурт заради гурту.

Zerkalo: На яку тему ти ніколи не напишеш пісню?

Яна: На тему політики. Є ті, хто вміє це робити, але це не для мене. Можливо, соціальні тексти також. Хоча, це великий плюс тій людині, що може написати соціалку. Наприклад, про знедолених людей. Це дуже важко, насправді. А на інші теми не буду зарікатися. Я ще розвиваюся, кругозір мій розширюється… Можливо, в майбутньому і зможу написати щось подібне.

Zerkalo: Які відносини у вашому колективі? Ви дружите, чи вас об’єднує лише музика?

Яна: Хлопці товаришують. Багато часу проводять разом тут у Черкасах. Що до мене – то в нас більш ділові стосунки. Але якщо є змога побути разом після концерту, відпочити, «подурачитися» - то я не проти цього.

Zerkalo: Є такий стереотип, що наркотики невід’ємні від рок-музики. Як ви до цього відноситесь?

Яна: Ну, не тільки від року (сміється). Але всі добре знають про тематичні концерти «Рок проти наркотиків». На мою думку, рок – це алкоголь. Хоча були часи – кінець 60-х, початок 70-х, Америка – коли був період психоделіки. От тоді був наркотичний хаос. А в радянському та пострадянському просторі це більше алкоголь. Традиційніше, так би мовити.

Zerkalo: Як народжуються нові пісні?

Яна: Спочатку в мене було багато пісень напрацьованих під гітару. Я приносила їх хлопцям – вони робили аранжування. Тепер ми працюємо трохи по іншій схемі: хлопці скидають на пошту певні музичні елементи та мелодії, а я пишу для них тексти.

Zerkalo: Як близькі люди відносяться до вашої творчості ?

Яна: Моя мама, наприклад, завжди казала, що музика це лише хобі. Щ о має бути обов’яз кова академічна освіта. Тобто вона мене налаштовувала не ставитись до цього як до майбутньої професійної діяльності. І досить довго я жила за цим принципом. Але тепер я знаю, що життя дається лише раз. І якщо є справа, від якої ти отримуєш задоволення, твоя улюблена справа – треба максимально докласти зусиль, щоб займатися нею. Завдяки цьому мамин тиск був подоланий. Тепер я дзвоню їй по телефону і розповідаю про майбутні концерти. І мама, так би мовити, «перейшла на мій бік».

Zerkalo: Який фільм, книга, музикальний альбом вплинули на твою творчість та світогляд?

Яна: Нещодавно переглянула фільм про Іосифа Бродського, «Півтори кімнати». Дуже гарна режисерська робота, багато анімаційних моментів… Плюс там багато діалогів, де цитується Бродський. Що до музики, то її розмаїття вражає. Ти її слухаєш, вона відкладається в підсвідомість. А потім на сцені ти розумієш, що ось ця манера, чи цей конкретний елемент ти чула у Бьйорк, наприклад.

Zerkalo: Чи є така пісня, про яку ти шкодуєш, що не ти її написала?

Яна: Ну, мені здається, що буде досить амбіційно назвати якусь пісню… Можна наступне питання?

Zerkalo: Якби ви отримали грант – на що б ви його витратили?

Яна: На запис аудіо, на зйомку кліпу… Не знаю, чи стали б ми вкладати гроші в ротацію… Ну і, напевно, могли б зробити собі якесь шоу, щоб вразити всіх!

Zerkalo: Будь ласка, зробіть побажання молодим виконавцям.

Яна: Не стійте на місці, розвивайтеся! Не здавайтеся! Давайте будемо разом робити цей рух, щоб про Україну казали : «Там кипить музичне життя! Там розвивається клубна культура! Там весело!». Треба бути активними – і згодом ви отримаєте відповідь на свої зусилля.

На початку нового року «ЧЕЧЕ» презентували ексклюзивний тираж дебютної платівки «Ні пари з вуст». Усі охочі, що зібралися того вечора в столичному арт-клубі «44» могли отримати аудіо-CD з 14-ма композиціями альбому безкоштовно. Такі «новорічні подарунки», загалом - 40 дисків, учасники групи виготовили самостійно.

Web-сторінка "ЧеЧе" http://www.4e4e.com.ua

"ЧеЧе" Вконтакті http://vkontakte.ru/club5982319

lнтерв’ю: Дмитро Гайовий

Текст: Володимир Мінін

оригiнал статтi - http://journal.zerkalo.ck.ua/ у 6-му номерi.

Останні новини

13.11.2010. ЧЕЧЕ дасть ЄДИНИЙ концерт у Києві.

Було би дивно, якщо б закінчився цей рік, а ми жодного разу не зіграли у Києві. Так, ми теж скучили!

Не прогавте цю безперечно радісну нагоду зустрітися з друзями й гарно провести час на доброму музичному тлі.

ЧЕЧЕ на фестивалі FORTMISSIA 2010

3-го липня о 21:00 ЧЕЧЕ запалюватиме на великій сцені фестивалю FORTMISSIA.

Відбуватиметься це дійство в селі Поповичі (Львівська область), просто на кордоні з Польщею.

Детальніше про всі цікавинки другого фестивалю мистецтв - на офіційній сторінці www.fortmissia.com